Все найкраще, що може бути в житті, трапляється між вчителем та учнем.
Це буде на найвищому рівні, й про тих двох не можна нічого сказати.— Пайлот Бабаджі (Кундаліні)
Це трапилось на другий тиждень після мого приїзду з Індії. Я повертався ввечері додому і коли вийшов з маршрутки, то якраз було видно, як Сонце готується до завершення своїх справ. Я зупинився і спрямував свій погляд на захід Сонце. Я часто, ще з самого дитинства, дивлюсь на захід Сонця. Для мене це особлива точка, адже й моя поява у цей світ була коли Сонце готувалось перейти на інший бік та стати невидимим для фізичного ока.
Я стояв і дивився на захід Сонця. В голові в такі моменти завжди щось вмикається. Так було й цього разу, але мені стало сумно – Сонце зараз піде і до завтра я його не побачу. Я це відчував, і переживав ці відчуття. Щось мені воно нагадувало. Я зрозумів: як Сонце збиралось зачинити двері та поїхати за обрій до наступної зустрічі, так само від'їжджав з ашраму й Гуруджи.
Тоді, глибше вдивившись в себе, я зрозумів – насправді я сумував за собою, а не за Сонцем. Насправді я переживав відчуття розставання та розлуки за самим собою. Я бачив Сонце, я бачив Гуруджи, але це все в мені. Сонце, Господь, Гурудев – це все в мені. І де б я не був це все завжди зі мною. І також я можу бути де завжди Сонце, де Гуру нікуди вже не треба від'їжджати. Це все в моїх силах. Це все може бути реалізовано.
Від Бабаджі я чув такі слова: "Коли я став вашим Гуру, я став зв'язаним. Але я хочу бути вільним. Ваша свобода – це моя свобода. Це чекає на вас. Садгуру чекає на вас. Він чекає, щоб танцювати, сміятися, святкувати, бо ваша реалізація – це його танець, його свобода. Ваша Самість – це його Самість."
Гуру – це Сонце, що освітлює шлях. Присутність реалізованого Гуру в житті людини – велика вдача, що є можливою, як результат благословіння, хорошої карми та справжнього наміру. Але Гуру не є кінцевою ціллю. Не треба намагатися зробити Гуру своєю власністю, також не треба ставати рабом Гуру. Справжній Гуру ніколи не дозволить, щоб любов переросла в залежність, а потім у прив'язаність. Зв'язок між Гуру та учнем не переривається навіть після смерті. Це прекрасні стосунки, що наповнені любов'ю, яка нічого не вимагає. Все, що має трапитись станеться в потрібний час, не треба силоміць притягувати події. Любов Гуру величезна і досконала. Його благословіння і захист вбережуть від помилок та небезпек. Можна завжди звернутись до Гуру і він неодмінно допоможе. Але щоб насправді зустрітись з Гуру, необхідно йти всередину себе, а не до того місця, де він знаходиться фізично. Справжня зустріч можлива тільки всередині. Коли зовнішнє і внутрішнє зустрічаються, то ми самі стаємо шляхом, по якому йдемо.
Все це я пізнав і зрозумів зі свого шляху, по якому йду. Я йду вперед і новий день – це рух, що виявляє моє життя, свідком котрого завжди буде мій Гуру. Прийде час і танок свободи ніхто не зупинить. Все уже дуже довго чекало на це. І воно може бути будь-коли, навіть зараз. Я зрозумів це будучи в дарк-рум – все уже трапилось. Неважливо, в майбутньому чи в минулому, – це уже трапилось, просто треба дочекатись, коли час змінить декорації. І це велике очікування ми теж будемо святкувати, сміятись і танцювати.
