Світанок

Велична таємниця (Maestoso misterio)

Час невпинно рухається вперед. День змінює ніч, а в темряві ночі ми можемо відчувати наближення світанку – передвісника нового дня і нового Світла. 

Тільки в темряві ночі по-особливому сприймається навіть маленький прояв світла. Це є закон Світобудови: Світло світить у темряві, і темрява не може огорнути його. Але є ще інше Світло, те, яке за межею темряви. Для звичайного людського розуму це Світло сприймається як суцільна Темрява, як Темна Безодня. 

Розум має страх перед цією Безкінечністю і не може нічого сказати; розум може сприймати і взаємодіяти тільки в межах пар протилежностей світло-темрява. Ця Тотальна Абсолютна Темрява насправді є Абсолютне Світло, яке є далі, ніж Темрява. Розум це Абсолютне сприймає як темряву темряви, і коли це трапляється, то виникає страх, той страх, що є невід'ємною складовою і, навіть можна сказати, природою самого розуму. 

Якщо комусь вдається побороти цей страх і піти по той бік розуму, то Тотальна Абсолютна Темрява стає Абсолютним Світлом. Це та Темрява, та Пустота і Тиша, з якої виникло все, і в яку згодом все повертається, стає Єдиним проявленням Буття. 

Це є Істина! 
Це є Те, що називають – Самість! 
Те, що називають Господь! Брахман! 
Це є наша справжня Природа, наше Походження, і це є насправді ми самі. 
І це є Самадхі, що веде до безсмертя.
Це Те, про що говорив Крішна, Будда. Це Те, що своєю жертовністю і любов'ю стверджував Ісус. Це Те, що реалізував Пайлот Баба. Те, що реалізували Ріші та Гімалайські Сіддха Майстри. Те, що є у кожному, і може бути досягнуте кожним.

Текст:

Вступ:
Я звук дощу, я слід вогню, і дотик слів!
Сердець вогні горять в мені, і я у них!
Дороги всі ведуть сюди, вони мої!
Прийди, прийди, ... !
Прийдіть, голодні і сумні, ... Я хліб для вас!
Я хліб для вас!

Ганяє хвилі океан в мені, в мені.
І як намисто із перлин – світи, світи.
І сила сильного і слабкість слабого –
Мої!

Світанок:
Перед світанком темна година,
Бо ніч відчуває, що втрачує сили.
В дорозі уже птахи вогню,
І крилами хутко розвіють пітьму.

Стіна:
Темно і холодно серед людей.
Світанком живу – чекаю Тебе.
Навколо стіна, вона вже давно
Їй діла нема,
Чи Сонце зійде,
Вона є глуха, вона є сліпа.

Світло:
Здається, що ніч триває весь час.
І Світло як є, то й цвяхи в руках.
Слова їхні мед і гарне вбрання,
Але щось не так,
Бо ж кров на хресті
Завжди жива, завжди нова.

Життя:
Я знаю, без ночі світанку нема.
І світло без тіні – правічна пітьма.
Ми чули слова: "Любіть ворогів,
Любов, то – життя".
Світанок прийде, поставить усе
По своїх місцях.

Світанок:
Перед світанком темна година,
Бо ніч відчуває, що втрачує сили.
В дорозі уже птахи вогню,
І крилами хутко розвіють пітьму.
______________________________

Зміст:

Велична таємниця (Maestoso misterio)
Вступ (Води Акшара) – Сon bravura (блискуче)
Світанок – Maestoso misterio (велична таємниця)
Стіна – Fuoco con amaramente (вогонь з гіркотою)
Світло – Misterio con lagrima (таємниця зі сльозами)
Життя – Misterio con amore (таємниця з любов'ю)
Заключна частина (Світанок) – Maestoso misterio