Це прекрасна розмова трапилася у травні 2017 року в місті Ессен під час приїзду Пайлота Бабаджі до Німеччини. З Бабаджі спілкувався його учень Загі Закі Раф.
Загі: Намаскар. Дякуємо, що ви з нами тут, в Ессені у Німеччині, з «World Meditates». Я зібрав кілька запитань, які можуть бути цікавими для тих, хто це дивитиметься, тож, можливо, ми швидко пройдемося по них, щоб не забирати у вас багато часу.
Бабаджі: Намаскар. Звісно, дякую. Усього найкращого.
Загі: Дякую. Є багато критично налаштованих людей, і з ними також дуже важливо встановити контакт. Тож одне з питань, яке у них завжди виникає: якщо Бог існує, чому є страждання?
Бабаджі: Бачите, страждання не пов'язані з Богом. Бог – це вселенська істина. Ви – це форма, ви – це існування, що безперервно твориться Богом. Ми створені з поєднання матерії та енергії. Тож якщо матерія та енергія розбалансовані, виникає страждання. Якщо матерія та енергія перебувають у балансі, страждання немає. Отже, це залежить від людей, від нас, від усіх форм життя у цьому світі: ми самі відповідальні за біль та страждання, тому що ми стали розумом. Розум – це і є страждання. Але якщо ви є свідомістю, страждання немає. Тож живіть свідомістю. А життя у цьому світі через розум розділяє все людство, адже все людство стало рабом розуму. Адже вони вважають, що розум дуже могутній. Західна філософія, європейська філософія – це філософія розуму. Усі книги написані як філософія розуму. Усі наукові винаходи з'явилися через розум. Тому ми вважаємо, що розум дуже могутній. Звісно, розум дуже могутній, але розум – це не істина. Розум створено так само, як і світ було створено прекрасним: розум також було створено прекрасним. Тож ви можете змінювати розум, ви можете трансформувати розум, ви можете бути з розумом і можете вийти за межі розуму. Отже, ми маємо навчитися жити у світі з розумом, жити у світі з болем і смутком – і виходити за їхні межі. Бо ми – це не просто світ.
Загі: Отже, страждання – це насправді лише вибір для людини, чи не так?
Бабаджі: Страждання створене самими людьми. Існує любов, але існує й ненависть. Але ви закохуєтеся, а потім починаєте відчувати неприязнь, бо виявляється що вибрали не те. Тож ви починаєте прикидатися, а це вдавання й є стражданням. Якщо ви не вдаєте, а живете справжнім життям, страждання немає. Тож усе, що ви отримали, було дано заради миру, любові та гармонії. Ніщо у цьому світі не було створено як отрута. Отрута – це ліки для зцілення вашого розуму та тіла, але ми перетворили отруту на страждання та вмирання. Отже, у світі не існує самогубства. Вас створила любов. Ніхто не народжується з ненавистю, усі народжуються з любов'ю. Але чому ж прийшла ненависть, чому з'явилася неприязнь, чому не прийшло щастя? Тому що це наш розум. Ви слухаєте розумом, ви граєтеся з розумом, і розум змушує вас проходити крізь страждання, ненависть і смуток.
Загі: Добре, дякую. А чи могли б ви розповісти трохи про свою традицію для тих, хто вас ще не знає?
Бабаджі: Бачите, ми – люди, народжені як людські істоти. І ми народжені, щоб жити у цьому світі. У цьому світі є традиція, що ми можемо народитися лише через матір і батька, або ж ви можете народитися з благословення природи – як Христос народився з благословення природи. Але система світу – це організація, це управління. Тож увесь світ організовано: можливо, ім’ям релігії, ім’ям політики, ім’ям управління чим завгодно... музику організовано, суспільство організовано, компанії організовано – усе впорядковано й організовано. Тому що ваш розум – це організація. Розум за допомогою органів чуттів, індрій, робить усе, щоб організувати та виконувати роботу; так само й ми народжені, щоб щось робити у світі. Тож не обов'язково, щоб увесь світ знав про нас, але важливо те, що ми можемо зробити для світу. Не обов'язково, щоб я говорив вам: «я роблю це для вас», але важливо те, що саме я роблю для вас. Отже, ми – частина цього світу, ми народжені допомагати одне одному й не допускати нічого, що змушувало б вас страждати. Тож ми такі. Я приїхав з Індії – це гарне місце, я жив хорошим життям, сповненим пригод. І раптом мої думки змінилися. Мою свідомість трансформував чернець, великий чернець з Гімалаїв, його ім'я Харі Баба. Він належить до традиції, яку називають Санатана – безсмертна релігія. Тож я – частина цього, але моя діяльність – це праця заради миру в усьому світі. Я довгий час практикував у Гімалаях, щоб реалізувати те, що є істина, що приховано всередині нас, що ми можемо зробити для себе та для інших. Щоб не бути вдаваним, не бути копією, не грати штучне життя. Як прийти до істини... але ж істина – усередині нас. Істина є всюди, але ту істину люди переповідають, впорядковують, а цю істину треба реалізувати. Щоб реалізувати істину, ви повинні вернутися до самих себе. Ваше тіло – це механізм. Всередині вашого тіла є чотири сили, які називають: ман, буддхі, чітта, аханкара. Ман означає розум, буддхі – інтелект, чітта – свідомість, аханкара – его; чотири складові внутрішнього механізму. Це може вести вас назовні, і це ж може спрямувати вас всередину. Отже, це все – всередині тіла. Тіло контролюється органами чуттів. Органами чуттів керує розум. А розуму дає силу свідомість. Отже, зрештою ви й є цією свідомістю, вам дано абсолютно все. Тож як використовувати розум, як використовувати органи чуттів, щоб прийти у світ і створити прекрасне поле для життя в цьому світі? Якщо я хочу стати великим музикантом – я можу ним стати; якщо хочу стати великим лікарем – можу стати; якщо хочу стати великим філософом – можу стати; якщо хочу стати великим пілотом – можу стати. Ким би я захотів бути – я можу ним стати, бо це вимір розуму. Наш розум дуже могутній, і він багатовимірний. Він може піти куди завгодно й зробити що завгодно, якщо спробує. Але бути величним усередині самого себе – ось до чого ми прийшли: стан поза розумом (no-mind) і є справжня велич. Розум – це життя у світі, а стан поза розумом – це можливість стати самим собою, тим, хто ви є. Тож нам слід спробувати зробити розум не просто тихим, а створити тишу всередині себе. Отже, це дасть вам відчуття – Я не відокремлений ні від кого. Я є Всесвіт, я є Існування, я – з Господом. І Господь живе у кожному. Він – Рама, Він – Крішна, Він – Будда, Він – Ісус, Він – Мойсей, Він – це ви, Він – це я, Він – це геть усі. Тож немає жодної різниці між Ним, Ним, Ним – і вами та мною. Ось чим це стає, коли ви стаєте свідомістю. Але якщо ви є розум, тоді ви стаєте відокремленими. «О, Ісус – це християни, Рама – це індуси, Аллах – це... Мухаммад – це...» Усе це створили ми самі. Це перетворилося на секти. Це змусило нас боротися й страждати у світі, воювати за релігію, воювати за секти. Це збурило все людство. Тому що вони хочуть поневолити розум людей. Вони хочуть загіпнотизувати розум інших людей через систему своїх організацій чи сект і прагнуть правити світом. Отже, наш обов’язок – звільнити цих людей. Дати їм відчути – ти не народився рабом, і ти не повинен померти рабом». Ти повинен боротися за звільнення. Не за звільнення країни, суспільства чи секти – а за звільнення самого себе. Адже ти – раб власного розуму. Розум – це світ, розум – це релігія, розум – це наука; те, чим ви загіпнотизовані в цій системі – це і є розум. Тож відкиньте розум. Живіть із розумом, але відкиньте розум. Практикуйте будь-які техніки, моліться будь-якими молитвами – усе це робота вашого розуму. Але ідіть по той бік цього.
Загі: Отже... є ще одне питання, і як чудово, що ми підійшли саме до цієї точки. Багато людей запитують: якщо відкидання розуму є рішенням, то який найефективніший спосіб відкинути розум? Що рекомендує Бабаджі, який найкращий шлях для того, щоб відкинути розум?
Бабаджі: Так, ми кажемо: відчуйте розум на досвіді, адже розум – це світ, розум вщент наповнений вашими бажаннями. Розвивайте розум, досліджуйте розум, осяйте розум світлом – і тоді просвітліть його. Розум скаже вам: “я можу зробити для вас усе, але я – це ще не межа”. Тож ви маєте осяяти його, вивести на світло, і це світло відкриє щось, що є по той бік всіх вимірів. Є шлях. Щоб досягнути розуму, ви маєте бути дуже дружніми й гармонійними з ним, а не боротися проти нього. Адже розум – це не якась самостійна сутність. Робота розуму керована. Розум народжується у вашій свідомості, але не має власної енергії, щоб діяти. Ваші органи чуттів не здатні працювати – ви не можете чути, слухати, бачити, відчувати гармонію, біль чи смуток, якщо немає цієї сили. Вони самі по собі не мають сили. Ця сила надходить з іншого джерела. Тож цю силу ми називаємо праною. У нас є п’ять пран: прана, апана, самана, удана, в'яна. Це вогняна енергія, яка здатна трансформувати й передавати будь-яку енергію у світі на будь-якому рівні – фізичному, астральному чи космічному, – трансформації відбуваються завдяки вогню. І все те, що сучасна наука винайшла сьогодні – атомну, ядерну енергію – усе це є енергією вогню, певним різновидом вогню, що прихований усередині кожної речі. Тож ці п’ять пран мають у собі приховану енергію, трансформувати енергію фізичного тіла, астрального та космічного тіла. Це може як досліджувати світ, так і знищити його. Тож, прана дає силу розуму, а розум вже дає силу всім органам чуттів. Отже, саме за допомогою прани ви можете його контролювати. Існує система видиху та вдиху. Існує система затримки дихання. Як саме вдихати й видихати – вдих та видих природний, це природа. Але як вийти за межі цього? Наскільки ви можете керувати цим диханням, щоб втримувати його в одній точці.
Загі: У нашому тілі є різні енергії, і, спілкуючись із кількома моїми друзями, які цікавляться цими темами, ми дійшли до того, що вони запитують: всередині нас, людей, є певні сили, які дуже, дуже важко контролювати, і головною з них для них була сексуальна енергія в людському тілі. Чи можете ви розповісти, яку роль вона насправді відіграє і чому вона така важлива?
Бабаджі: Насправді, ми народжені через секс, який ви називаєте розвагою. Але його справжня мова – це любов. Любов – це притягування, гравітація. Кожна матерія, кожна планета, кожна людина має силу ґравітації, яка притягує й відштовхує: притягує, щоб притягнути до себе, і відштовхує, щоб віддалити. Тож це і є любов. Це магнітна сила в кожному з нас. Але це відбувається завдяки певним особистостям. Тож ми – це енергія. Усе у світі – енергія. Ваше тіло – це енергія, ваші органи чуттів – енергія, ваш розум – енергія, свідомість – енергія, і навіть Бог – це енергія. Всесвіт, усе є енергією. Це енергія матеріального світу, це енергія хімічного світу, це енергія світу газів і стихій. Саме так ми були створені. І це спонукає вас притягуватися до когось і входити в єднання. І це єднання стає сексом. Воно дарує вам збудження, екстаз та емоції. І через це збудження, екстаз та емоції приходить гармонізація тіла й розуму. Тож усе це – сили вашого розуму. Як я вже казав, розум можна опанувати за допомогою прани. Як утримувати прану? Як не давати своїй енергії розсіюватися? Як не дозволяти цій енергії збуджувати вас, захоплювати емоціями й керувати вами? Це можна опанувати за допомогою сили вашої волі, сили думки та пранаями. Ми маємо думки... людина має дивовижну силу думки. Думка... думка може знищити вас, але думка може й створити прекрасні речі. Якщо ви знаєте, як використовувати думку... в гінді це називається прабхава санкальпа. Якщо ви знаєте, як застосувати силу санкальпи, ви можете зробити у цьому світі все що завгодно. Ви можете вийти за межі сексу, ви можете залишатися в ньому, ви можете знищити сексуальну силу або ви можете використовувати її для вашої сили. Це можливо. Люди – раби розуму. Люди – раби вдаваної любові, а не справжньої любові. Вони лише вдають любов, вони грають у любов, тож це просто потяг і зовнішнє враження, бо цим заправляє розум. Якщо ви можете опанувати розум, тоді його керівна влада зникає – і ви стаєте самим собою. Коли ви усвідомлюєте: «Я маю силу, тому що я – це свідомість. Мій розум має силу, мої органи чуттів мають силу, мої тілесні органи мають силу лише тому, що я існую всередині цього тіла». Коли ж це джерело покидає тіло – уся сила зникає.
Загі: Тобто, контролювати розум означає, що коли ви стаєте спроможними, здатними контролювати розум, тоді стає очевидним, що навіть сексуальний потяг насправді породжений розумом?
Бабаджі: Розум – це і є бажання.
Загі: Так, розумію, бажання.
Бабаджі: А сексуальна потреба – це бажання.
Загі: А, зрозуміло, отже, це і є розум.
Бабаджі: І це можна легко контролювати.
Загі: Добре. Дякую.
Загі: Отже, наступне, про що ми говорили: звісно ж, кінцевою метою є Самадхі. І дехто запитує мене, чи справді Самадхі є останнім рівнем, адже кажуть, що люди входять у Самадхі і повертаються... є здатність знову виходити з Самадхі. Тож коли вони хоч раз пережили це злиття, чи можуть вони все ще засмучуватися? Чи залишаються вони емоційними після перебування в Самадхі, чи це змінює абсолютно все? Як Самадхі впливає на людину, коли вона вступає в цей стан?
Бабаджі: Самадхі – це не щось буденне. Це висхідна енергія. Ми ж спустилися з вищої свідомості: друга свідомість, третя свідомість, четверта свідомість, п’ята, шоста й сьома – остання свідомість. Так як створені чакри всередині нас. Енергія має свої центри, які ми називаємо чакрами. Енергія створила тіло. Космічне тіло... У космічному тілі є тіло мудрості та тіло вашої свідомості. Тоді іде астральне тіло: є тіло повітря, є тіло вогню. І є фізичне тіло: тіло води та тіло землі. Отже, ми маємо сім шарів тіла, сім шарів чакр, центрованих всередині нас самих. Отже, це низхідна енергія. Вона завжди пов'язана з вищою свідомістю. Якби вона не була пов'язана, вона б не рухалася й не працювала. Тож усередині є вогонь, який здійснює цю взаємну трансформацію. Як зійти з фізичного й астрального світу в космічний, із космічного – у фізичний, і як піднятися назад – для цього в тілах є система. Якщо ви дієте в єдності з розумом – розумом, налаштованим на співпрацю, – він відкриє вам усе, адже має досвід багатьох життів. Адже це не перше наше тіло – у нас було багато, багато тіл, де б ви не народжувалися, на будь-яких планетах. Ви жили в космічному світі, жили в астральному світі, жили у фізичному світі. Тисячі років тому, мільйони років тому, сотні років тому – ця пам’ять і досі зберігається в розумі. Розум втомився жити в цьому тілі. Розум фрустрований, розум прагне свободи. Він каже: «Я так довго служив тобі, я навіть став тобою, вдаючи тебе, але я більше не хочу цього – я прагну свободи». Тож якщо розум співпрацює з вами, щоб дарувати вам свободу, тоді він справді може вас звільнити. Розум хоче передати енергію від розуму до свідомості. Тож через силу вашої санкальпи, через вашу силу волі, через прану, через... як ми кажемо: Іччха-шакті, Джняна-шакті, Крія-шакті. Сила волі, сила мудрості, сила дії – ось три існуючі шляхи. Це відбувається всередині тіла й через серце – так ми можемо контролювати діяльність тіла та розуму. Ви можете контролювати діяльність усіх органів чуттів. Отже, ми – люди – отримали силу, як контролювати дихання, як контролювати чуття, а також як спрямовувати їх на правильне використання в цьому світі. Це можливо завдяки вашій силі волі, через ваші ментальні думки, через вашу санкальпу, через ваші пранаями. І тоді відбувається сходження вгору. Від нижчої свідомості до вищої – це і є Самадхі. Послідовний досвід фізичного світу, досвід виходу за межі світу води, потім досвід світів вогню – один за одним. Астральне Самадхі дарує досвід і розуміння: «Я – не це». Потім воно знову відкриває: «Я – не це», і знову: «Я – не це» – і так, крок за кроком, по всіх семи рівнях. (Тоді) «Так, Я Є ЦЕ». Усе належить мені, «Я Є ЦЕ» – це і стає Самадхі. Самадхі дарує повноту досвіду всіх органів чуттів і дає знання про всі світи. І воно робить вас прекрасною особистістю, робить ваш розум прекрасним і дає вам успішне знання, і це говорить вам, що все це належить вам. Не занурюйтеся лише в ці речі, виходьте за їхні межі – це і є Самадхі. Ми кажемо, що Сампраг'ят-самадхі означає самадхі з насінням. Насіння фізичного світу, насіння світу думок, насіння Ананди (блаженства), а потім і насіння его – і тоді це трансформується у Ніщо. Щойно ви входите на територію Ніщо – то це і є поле вашої свідомості. Ми кажемо: ви – Брахман, ви – найвища свідомість, і ви стаєте всім, що є у світі; тоді ви відчуваєте: «Я – все, я не є чимось одним. Я – Бог, я – Самість, я – Буття», – і це стає самадхі. Дуже дякую.
Загі: Дякую. Отже, коли ми говорили про те, звідки ви, про Гімалаї, дехто запитував: якщо Бабаджі з Гімалаїв, чи можна сказати, що й в інших гірських регіонах нашої планети існують свої духовні традиції?
Бабаджі: Енергетичні центри є всюди – по всій планеті, по всьому світу. Річки та гори, гірські вершини. Є особливі місця, де народжувалися великі душі, де великі люди медитували. Є також місця, де відбувалися великі битви. Це і є певні місця сили. Вони зберігають у собі пам’ять про всі ці енергії минулого. Хто б там не медитував, хто б там не воював – ці центри стали осередками пробудження. І це розкидано по всьому світу, не лише в Гімалаях. Гімалаї також... Гімалаї й досі є пробудженими, бо там медитує безліч людей. Мільйони років вони медитують там – відтоді, як постали самі Гімалаї. Люди медитують у печерах, на камінні. У цих центрах лишається слід, що така й така людина медитувала тут і досягла реалізації, а така й така людина сиділа саме тут і написала Веди… Тож, просто сидячи на такому місці, ви можете встановити цей тонкий зв'язок і згадати всі Веди, всю йогу... та багато іншого.
Загі: Тобто перебування там теж має вплив?
Бабаджі: Так. Тому що ви можете встановити цей зв'язок. Сидячи на цьому камені, перебуваючи в тій печері, ви можете встановити зв'язок. Адже це місце має гравітацію, яка тягне вас назад до самих себе. А щойно ви повертаєтеся до себе – ви зливаєтеся з ними. Тож це існує по всьому світу – навіть в Альпах, у Швейцарії є багато місць, у Віфлеємі є багато місць... У світі є безліч таких місць, ми не можемо сказати, що це лише Гімалаї.
Загі: Зрозуміло. Дякую.
Загі: І останнє питання, яке я маю... За останні 30–40 років ви зустріли безліч людей, активно подорожуючи по всьому світу. Тож як змінився сам Бабаджі за ці останні роки?
Бабаджі: Моя робота – зробити так, щоб люди зрозуміли. Останні 40 років... 34 роки я служив у ВПС, а відтоді минуло вже понад 40 років, коли я як йогі мандрую світом. Я намагаюся зробити все можливе, аби люди зрозуміли, хто вони насправді є. Принаймні дати їм зрозуміти й відчути: ти – це не те, що ти відчуваєш; ти – не его і не матерія. Ти – не просто жива істота, за цим стоїть дещо більше. Тож через мантру, через посвяту, через бесіди я допомагаю їм зрозуміти: будь ласка, поверніться до самих себе. Я зустрів мільйони й мільйони людей по всій планеті, побував у понад 200 країнах. Я зустрічав багатьох дипломатів, прем'єр-міністрів, президентів, бізнесменів... скрізь, де бував. Я ніколи нічого не просив для себе, натомість просив їх про одне: «Будь ласка, зрозумійте: вам дано владу й силу. Але навіщо? Вона ж не піде з вами після смерті. Вам дано багатство, ви неймовірно багаті, ви володар усіх кораблів чи літаків у світі... та що з цього ви зможете забрати із собою? Просто робіть добро, випромінюйте добрі почуття, допомагайте людям – і це допоможе вам самим. Вам дано все, щоб нести це людям і допомагати їм, адже кожен із нас – жива істота. Щоб жити в цьому світі краще, треба допомагати, співпрацювати та діяти узгоджено. Залиште усе тут – і ваша карма піде. Тож я даю їм зрозуміти: не будьте егоїстичними, не пишайтеся нічим. Ваша краса – лише для цього світу, вона не піде з вами. Ваша особистість тут і не вирушить у той шлях. Ваш дім, авто, багатство – усе це створене для цього світу. Використовуйте це якомога краще, даруйте можливості допомагати людям, будьте добрими до всіх. Не руйнуйте природу, не вирубуйте дерева, не вбивайте людей, не вбивайте тварин... намагайтеся зберегти все, що можете. Звісно, неможливо врятувати геть усе, але намагайтеся як можете. Ваші наміри та щирі почуття – ось що найважливіше. Якщо ти робиш щось добре, але не вкладаєш у це щирого почуття – уся твоя праця даремна. Навчити розум жити правильно й позитивно, бути сміливим і єдиним зі світом – ось про що я говорю з людьми, допомагаючи їм здобути цей власний досвід. Я володію певними техніками пранаями, силою волі, силою санкальпи. І завжди повторюю: це вимагає практики. Якщо практикуватимете – ви можете отримати це. Якщо не практикуватимете – нічого не станеться. Не чекайте, що прийде хтось інший і піднесе це вам. Якщо ви не народилися обдарованим, то мусите готуватися до того, щоб стати обдарованим.
Загі: І як усе це... все це спілкування з усіма цими людьми... як це вплинуло на вас? Як би ви... якби ви подивилися на Пайлота Бабу, що ви думаєте про ці останні 30 років?
Бабаджі: Бачите, ми маємо природну науку. Ми перебуваємо в цьому фізичному тілі, і це тіло має прямий зв'язок із землею, з глиною. Весь світ – це земля. Це тіло має зв'язок із водою, і по всьому світу є вода. Це тіло має зв'язок із вогнем. Ви не можете жити в цьому світі без усього цього. Тож ми маємо фізичне тіло, ми маємо тіло води, ми маємо тіло вогню, ми маємо тіло повітря, а також ми маємо космічне тіло. Отже, завдяки цьому ми взаємодіємо, і все це живе та працює завдяки Сонцю. Тож коли ми зустрічаємо людей, у нас є певна мантра та певний спосіб мислення: за нами спостерігає Сонце. Про вас піклуються планети, тому що вони рухаються і притягують нас щохвилини й щосекунди одна до одної. Тож якщо вони відчувають: «Добре, ми дали їм силу, ми попросили їх: будь ласка, бережіть нас», вони допоможуть вам. Тож у нас є ця сила санкальпи – передати кожного в руки Сонцю: «Ти є свідком: що б я не робив, це роблю не я – я роблю це завдяки тобі. Моя енергія рухається, моя думка рухається, моя воля рухається завдяки тобі. Тож Ти відповідальний за всіх людей у світі. Коли б вони не подумали, Ти робиш це реальним, а не я. Не я це зробив, але я вірю, що Він зробить це реальним. Він всеприсутній, Він доступний. Він – це час, незмінний час. Він не минуле, не майбутнє, Він є завжди...» Тож таким чином ви можете комунікувати з усіма людьми. І коли хтось кличе нас, зустрічає нас, – щойно бачимо людину, то одразу все згадуємо: «Добре, ми поєднані». Таким чином ми комунікуємо з усіма людьми.
Загі: Чудово. Бабаджі, щиро дякую вам за приділений час.
Бабаджі: Дякую. Нехай Господь благословить вас.
Загі: Усього найкращого на вашому шляху й дякую за ваше благословення.
Бабаджі: Дякую. Нехай Господь благословить вас. Дякую.
